1. Великий тлумачний словник сучасної мови

задзижчати

задзижча́ти

-чить, док.

1》 Почати дзижчати.

|| Почати утворювати звуки, схожі на дзижчання комах.

2》 Утворити звуки дзижчання; продзижчати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задзижчати — задзижча́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. задзижчати — Задзижча́ти, -жчу́, -жчи́ш, -жча́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. задзижчати — ЗАДЗИЖЧА́ТИ, чи́ть, док. 1. Почати дзижчати. Кетяг бджіл впав у вулик і разом здорово задзижчав, неначе хто вдарив по цимбалах (Н.-Лев., IV, 1956, 196); Десь раптом муха задзижчить. Зашкрябає десь миша (Воскр. Словник української мови в 11 томах
  4. задзижчати — Задзижчати и задзичати, -чу, -чи́ш гл. = заджижчати. Коли не коли задзижчить... роботяща бджола. Греб. 402. А мухи разом задзижчали: «Ось годі, не кажіть!» Гліб. 114. Словник української мови Грінченка