задник

за́дник

-а, ч.

1》 Задня частина взуття, до якої може прикріплюватися підбор.

2》 театр. Декорація, розміщена на другому плані сцени; задня частина декорації.

3》 розм., рідко. Задня частина воза, гарби і т. ін.; решітка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задник — за́дник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. задник — див. каблук Словник синонімів Вусика
  3. задник — див. каблук Словник чужослів Павло Штепа
  4. задник — ЗА́ДНИК, а, ч. 1. Задня частина взуття, до якої може прикріплюватися каблук. Я збиваюся з ноги. Хтось наступає мені на задники, лається, але я не можу на все це реагувати (Кол., На фронті.., 1959, 29); Чоботи з високим задником. 2. театр. Словник української мови в 11 томах