задник
за́дник
-а, ч.
1》 Задня частина взуття, до якої може прикріплюватися підбор.
2》 театр. Декорація, розміщена на другому плані сцени; задня частина декорації.
3》 розм., рідко. Задня частина воза, гарби і т. ін.; решітка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- задник — за́дник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- задник — див. каблук Словник синонімів Вусика
- задник — див. каблук Словник чужослів Павло Штепа
- задник — ЗА́ДНИК, а, ч. 1. Задня частина взуття, до якої може прикріплюватися каблук. Я збиваюся з ноги. Хтось наступає мені на задники, лається, але я не можу на все це реагувати (Кол., На фронті.., 1959, 29); Чоботи з високим задником. 2. театр. Словник української мови в 11 томах