заздрісник
за́здрісник
-а, ч.
Той, хто має заздрість, хто заздрить.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заздрісник — за́здрісник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- заздрісник — див. заздрісний Словник синонімів Вусика
- заздрісник — ЗА́ЗДРІСНИК (той, хто заздрить), ЗАВИ́ДНИК розм., ЗАВИ́ДА розм. Говорив (Василь), що його одтирають, що то заздрісники і наклепники з'їли його (Ю. Словник синонімів української мови
- заздрісник — ЗА́ЗДРІСНИК, а, ч. Той, хто має заздрість, хто заздрить. Ясно одне, становище Куцевича не дає спокою лихим заздрісникам (Рибак, Час.. Словник української мови в 11 томах