1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зазоріти

зазорі́ти

-іє, док.

1》 Почати зоріти, світитися.

|| Покритися зорями.

2》 Настати (про світанок).

|| безос. Почати розвиднятися, світати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зазоріти — зазорі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зазоріти — ЗАЗОРІ́ТИ, іє, док. 1. Почати зоріти, світитися. Сонце сяде, зійде місяць ясний і зоря вечірня зазоріє (Мирний, І, 1954, 58); Раптом — що це? — ніби вогник десь у лісі зазорів поміж чорних стовбурів (Забіла, Одна сім’я, 1950, 139); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  3. зазоріти — Зазоріти, -ріє гл. безл. Показаться зарѣ. Лишень зазоріло, — я устав та й пішов. Камен. у. Засвѣтить, засіять (какъ звѣзда). Словник української мови Грінченка