зазубець
за́зубець
-бця, ч., зах.
Гострий гачок для чіпляння.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зазубець — Зазубець, -бця м. Зазубрина; острый косой зубець для зацѣпы — на крючкахъ удочекъ, на баграхъ и пр. Шух. І. 223, 226. Словник української мови Грінченка