зазубець
Зазубець, -бця
м. Зазубрина; острый косой зубець для зацѣпы — на крючкахъ удочекъ, на баграхъ и пр. Шух. І. 223, 226.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зазубець — -бця, ч., зах. Гострий гачок для чіпляння. Великий тлумачний словник сучасної мови