зазубити

Зазубити

см. зазублювати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зазубити — зазуби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зазубити — див. зазублювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зазубити — ЗАЗУБИ́ТИ див. зазу́блювати. Словник української мови в 11 томах