1. Словник української мови Грінченка

зазубень

Зазубень, -бня

м.

1) Тупикъ, глухой заулокъ, изъ котораго нѣтъ выхода. Леб. у.

2) = зазубець.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зазубень — за́зу́бень іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. зазубень — див. щербина Словник синонімів Вусика
  3. зазубень — Зазублина, щербина; (гори) зубець; Д. сліпий завулок, глухий кут. Словник синонімів Караванського
  4. зазубень — -бня, ч. 1》 Те саме, що зазублина. 2》 Частина чого-небудь, що видається наперед відносно вертикальної поверхні. 3》 Зубець (у контурах, обрисах). 4》 діал. Тупик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. зазубень — ЩЕРБИ́НА (заглибина, виїмка на чому-небудь), ЗАЗУ́БЛИНА, ЗА́ЗУБЕНЬ, ВИЗУБЕНЬ, ЩЕ́РБА діал. Вдалині.. понуро чорніють щербини в останках тисячолітнього замку (О. Словник синонімів української мови
  6. зазубень — За́зубень, -бня, -бневі; -зубні, -бнів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. зазубень — ЗАЗУ́БЕНЬ, бня, ч. 1. Те саме, що зазу́блина. Берези в березні навдивовижу білі. Стікає сік по зазубнях кори (Дмит., В обіймах.., 1958, 35). 2. Частина чого-небудь, що видається наперед по відношенню до вертикальної поверхні. Словник української мови в 11 томах