1. Словник української мови в 11 томах

зазубень

ЗАЗУ́БЕНЬ, бня, ч.

1. Те саме, що зазу́блина.

Берези в березні навдивовижу білі. Стікає сік по зазубнях кори (Дмит., В обіймах.., 1958, 35).

2. Частина чого-небудь, що видається наперед по відношенню до вертикальної поверхні.

Сивий кобзар сидів на мурі під одним зазубнем (Стар., Облога.., 1961, 48);

Вивчав [Черниш] над собою новий виступ, новий зазубень, за який можна було б вхопитися і підтягтися на руках (Гончар, І, 1954, 90).

3. Зубець (у контурах, обрисах).

*У порівн. Вся істота її рвалась туди, де височіли над Дніпром нерівні горби, наче зазубні далеких гір (Донч., VI, 1957, 381).

4. діал. Тупик.

Туди не було проїзду, економія стояла в зазубні (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 270).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зазубень — за́зу́бень іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. зазубень — див. щербина Словник синонімів Вусика
  3. зазубень — Зазублина, щербина; (гори) зубець; Д. сліпий завулок, глухий кут. Словник синонімів Караванського
  4. зазубень — -бня, ч. 1》 Те саме, що зазублина. 2》 Частина чого-небудь, що видається наперед відносно вертикальної поверхні. 3》 Зубець (у контурах, обрисах). 4》 діал. Тупик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. зазубень — ЩЕРБИ́НА (заглибина, виїмка на чому-небудь), ЗАЗУ́БЛИНА, ЗА́ЗУБЕНЬ, ВИЗУБЕНЬ, ЩЕ́РБА діал. Вдалині.. понуро чорніють щербини в останках тисячолітнього замку (О. Словник синонімів української мови
  6. зазубень — За́зубень, -бня, -бневі; -зубні, -бнів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. зазубень — Зазубень, -бня м. 1) Тупикъ, глухой заулокъ, изъ котораго нѣтъ выхода. Леб. у. 2) = зазубець. Словник української мови Грінченка