зазубень

ЩЕРБИ́НА (заглибина, виїмка на чому-небудь), ЗАЗУ́БЛИНА, ЗА́ЗУБЕНЬ, ВИЗУБЕНЬ, ЩЕ́РБА діал. Вдалині.. понуро чорніють щербини в останках тисячолітнього замку (О. Ільченко); Скельні стіни (мису Зюк у Криму) всі в зазублинах, порізані шпаринами (з газети); Ломачевський .. видрався по визубнях та зазубнях на круту скелю (І. Нечуй-Левицький); Визубень у ножі; Сокирою він висікав, де міг, більші щерби в скалі, щоби за них міг держатися (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зазубень — за́зу́бень іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. зазубень — див. щербина Словник синонімів Вусика
  3. зазубень — Зазублина, щербина; (гори) зубець; Д. сліпий завулок, глухий кут. Словник синонімів Караванського
  4. зазубень — -бня, ч. 1》 Те саме, що зазублина. 2》 Частина чого-небудь, що видається наперед відносно вертикальної поверхні. 3》 Зубець (у контурах, обрисах). 4》 діал. Тупик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. зазубень — За́зубень, -бня, -бневі; -зубні, -бнів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. зазубень — ЗАЗУ́БЕНЬ, бня, ч. 1. Те саме, що зазу́блина. Берези в березні навдивовижу білі. Стікає сік по зазубнях кори (Дмит., В обіймах.., 1958, 35). 2. Частина чого-небудь, що видається наперед по відношенню до вертикальної поверхні. Словник української мови в 11 томах
  7. зазубень — Зазубень, -бня м. 1) Тупикъ, глухой заулокъ, изъ котораго нѣтъ выхода. Леб. у. 2) = зазубець. Словник української мови Грінченка