закандзюблений
закандзю́блений
-а, -е, розм.
Який закандзюбився, загнувся.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закандзюблений — закандзю́блений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- закандзюблений — ЗАКАНДЗЮ́БЛЕНИЙ, а, е, розм. Який закандзюбився, загнувся. Вона наставила над моїм ротом сво, суху із аакандзюбленими пальцями руку й люто просичала: — Цить! Мовчи!.. (Мирний, IV, 1955, 333). Словник української мови в 11 томах