закарбований

закарбо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до закарбувати.

|| закарбовано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закарбований — закарбо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. закарбований — ЗАКАРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до закарбува́ти. *Образно. Образок рідного краю, закарбований в серці, був їй надійним і тривким берегом, пускаючись котрого, пірнула вона в життьове море (Рибак, Час.., 1960, 83); // закарбо́вано, безос. присудк. Словник української мови в 11 томах