закарбований
закарбо́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до закарбувати.
|| закарбовано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закарбований — закарбо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- закарбований — ЗАКАРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до закарбува́ти. *Образно. Образок рідного краю, закарбований в серці, був їй надійним і тривким берегом, пускаючись котрого, пірнула вона в життьове море (Рибак, Час.., 1960, 83); // закарбо́вано, безос. присудк. Словник української мови в 11 томах