законознавець
законозна́вець
-вця, ч.
Знавець законів (у 1 знач.); фахівець із законознавства.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- законознавець — законозна́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- законознавець — ЗАКОНОЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч. Знавець законів (у 1 знач.); фахівець із законознавства. Тепер, на самоті з своїми думками, Шафіге злякалася власного плану. Улем законознавець, син мулли, а вона жінка, якій не можна розмовляти з чоловіками (Тулуб, Людолови, I, 1957, 397). Словник української мови в 11 томах