1. Великий тлумачний словник сучасної мови

закоренілий

закорені́лий

-а, -е.

1》 Який міцно встановився, усталився; застарілий (про звичку, звичай і т. ін.).

2》 Який не піддається виправленню, перевихованню; затятий, запеклий (про людей).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закоренілий — закорені́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. закоренілий — НЕВИПРА́ВНИЙ (нездатний виправитися, стійкий у своїх, звичайно негативних, схильностях, звичках і т. ін.), НЕПОПРА́ВНИЙ, БЕЗНАДІ́ЙНИЙ, БЕЗПРОСВІ́ТНИЙ підсил. розм.; ЗАКОРЕНІ́ЛИЙ, ЗАШКАРУ́БЛИЙ (який відзначається вже давніми, міцними звичками і т. ін. Словник синонімів української мови
  3. закоренілий — ЗАКОРЕНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Який міцно встановився, усталився; застарілий (про звичку, звичай і т. ін.). Скільки, дійсно, треба було витратити сил, щоб переконать, витравить з Казанка закоренілі в ньому дрібновласницькі забобони (Крот., Сини.., 1948, 44). Словник української мови в 11 томах