закоротко

зако́ротко

розм.

Присл. до закороткий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закоротко — зако́ротко прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. закоротко — ЗАКО́РОТКО, розм. Присл. до закоро́ткий, — Тату, — докинув [Михайло], у поминаючи, — уважайте, аби Сава не прив’язував на ніч волів закоротко (Коб., II, 1956, 102). Словник української мови в 11 томах