закоротко
зако́ротко
розм.
Присл. до закороткий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закоротко — зако́ротко прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- закоротко — ЗАКО́РОТКО, розм. Присл. до закоро́ткий, — Тату, — докинув [Михайло], у поминаючи, — уважайте, аби Сава не прив’язував на ніч волів закоротко (Коб., II, 1956, 102). Словник української мови в 11 томах