1. Словник української мови в 11 томах

закоротко

ЗАКО́РОТКО, розм. Присл. до закоро́ткий,

— Тату, — докинув [Михайло], у поминаючи, — уважайте, аби Сава не прив’язував на ніч волів закоротко (Коб., II, 1956, 102).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закоротко — зако́ротко прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. закоротко — розм. Присл. до закороткий. Великий тлумачний словник сучасної мови