1. Великий тлумачний словник сучасної мови

закоханий

зако́ханий

-а, -е.

1》 в кого і без додатка. Який кохає кого-небудь, закохався (у 1 знач.).

|| у знач. ім. закоханий, -ного, ч.; закохана, -ної, ж. Людина, яка кохає, закохалася.

|| Який виражає кохання, захопленість.

2》 в що, рідко в чому. Який захоплений, зачарований чимсь, кохається в чому-небудь.

3》 заст. Викоханий, випещений.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закоханий — зако́ханий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. закоханий — Залюблений; (у що) захоплений <�зачарований> чим; (у собі) самозакоханий; ЗСТ. викоханий, випещений, перегодований. Словник синонімів Караванського
  3. закоханий — ЗАКО́ХАНИЙ (який кохає кого-небудь), ЗАЛЮ́БЛЕНИЙ розм. (Таня:) Справді принадна дівчина — ця Темі. Я певна, що вона закохана в Мальванова (І. Кочерга); — Панич, допевне, залюблені, що все такі задумані, — заговорила Пазя (Панас Мирний). Словник синонімів української мови
  4. закоханий — Зако́ханий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. закоханий — ЗАКО́ХАНИЙ, а, е. 1. в кого і без додатка, заст. в кому. Який кохає кого-небудь, закохався (у 1 знач.). [Таня:] Але справді принадна дівчина — ця Темі. Я певна, що вона закохана в Мальованова (Коч. Словник української мови в 11 томах
  6. закоханий — Закоханий, -а, -е 1) Влюбленный. Закоханий хлопець. Г. Барв. 147. 2) Выхоленный, взлелѣянный. Закоханий чоловік. Черк. у. Словник української мови Грінченка