закоханий
ЗАКО́ХАНИЙ, а, е.
1. в кого і без додатка, заст. в кому. Який кохає кого-небудь, закохався (у 1 знач.).
[Таня:] Але справді принадна дівчина — ця Темі. Я певна, що вона закохана в Мальованова (Коч., II, 1956, 26);
[Мокрина:] А що Конон, то він он як закоханий у тобі, моє янголятко!.. (Кроп., II, 1958, 448);
// у знач. ім. зако́ханий, ного, ч.; зако́хана, ної, ж. Людина, яка кохає, закохалася.
В садку біліли дві постаті. Чутно тиху розмову закоханих (Головко, I, 1957,57);
// Який виражає кохання, захопленість.
— Пан Ван… пан Ван… — радісно пищала вона і дивилась на нього закоханими, як у мами, очима (Коцюб., І, 1955, 412);
*Образно. І тепер, сидячи перед нареченою ватажка й козацького гетьмана, відшукав він [кобзар] для неї запашні й барвисті слова, щоб потішити жіноче закохане серце (Тулуб, Людолови, І, 1957, 63).
◊ Зако́ханий в се́бе [само́го] — який вважає себе, свої вчинки, розум або зовнішність найкращими; самозакоханий.
Такий він [Княжевич].. грубий егоїст, закоханий в себе, що дуже нагадує щедрінівську «торжествующую свинью» (Коцюб., III, 1956, 157);
Та й що там могло привернути увагу такого вельможного й вельми.. закоханого в себе самого — без суперника.. — пана (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 9);
Зако́ханий по [са́мі ] ву́ха в кого і без додатка — який безтямно кохає кого-небудь.
Зустрів [Рубін] лише Женю Індиченка, але Женя був по вуха закоханий, ходив незрозумілий, дивний і все зітхав (Сенч., Опов., 1959, 40).
2. в що, рідко в чому. Який захоплений, зачарований чимсь, кохається в чому-небудь.
Я закоханий в синь океанну, в свіжий дух, що пливе од ріллі (Сос., II, 1958, 12);
Він був справжній вчений, закоханий в науку (Довж., І, 1958, 407);
— Я гадав, що вельможна пані — серйозна жінка, а не маленьке дівча, закохане в казках (Тулуб, Людолови, І, 1957, 11).
3. заст. Викоханий, випещений.
Закоханий чоловік (Сл. Гп.).
Значення в інших словниках
- закоханий — зако́ханий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- закоханий — Залюблений; (у що) захоплений <�зачарований> чим; (у собі) самозакоханий; ЗСТ. викоханий, випещений, перегодований. Словник синонімів Караванського
- закоханий — -а, -е. 1》 в кого і без додатка. Який кохає кого-небудь, закохався (у 1 знач.). || у знач. ім. закоханий, -ного, ч.; закохана, -ної, ж. Людина, яка кохає, закохалася. || Який виражає кохання, захопленість. 2》 в що, рідко в чому. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закоханий — ЗАКО́ХАНИЙ (який кохає кого-небудь), ЗАЛЮ́БЛЕНИЙ розм. (Таня:) Справді принадна дівчина — ця Темі. Я певна, що вона закохана в Мальванова (І. Кочерга); — Панич, допевне, залюблені, що все такі задумані, — заговорила Пазя (Панас Мирний). Словник синонімів української мови
- закоханий — Зако́ханий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- закоханий — Закоханий, -а, -е 1) Влюбленный. Закоханий хлопець. Г. Барв. 147. 2) Выхоленный, взлелѣянный. Закоханий чоловік. Черк. у. Словник української мови Грінченка