закочувати
зако́чувати
-ую, -уєш, недок., закотити, -очу, -отиш, док., перех.
1》 Котячи, переміщати що-небудь в якесь місце.
2》 Загортати назовні край одягу, взуття; засукувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закочувати — зако́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- закочувати — ЗАКА́ЧУВАТИ (ЗАКО́ЧУВАТИ) (підгортати край одягу чи його частини), ЗАСУ́КУВАТИ, ПІДКА́ЧУВАТИ (ПІДКО́ЧУВАТИ), ПІДСУ́КУВАТИ, ЗАКА́СУВАТИ діал., ПІДКА́СУВАТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
- закочувати — ЗАКО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., перех. 1. Котячи, переміщати що-небудь в якесь місце. Мусій випряг вози серед двору. — Закочуй, козаче, під повітку (Панч, Гомон. Словник української мови в 11 томах
- закочувати — Зако́чувати, -чую, -єш сов. в. закоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Отворачивать, отвернуть; засучивать, засучить. Закоти комір! Дідова дочка закотила рукава. Рудч. Ск. II. 55. Закотив сі щиглик штанці по колінця. Чуб. V. 1145. Словник української мови Грінченка