закувати
закува́ти
I див. заковувати.
II -ую, -уєш, док.
Почати кувати (про зозулю).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закувати — закува́ти 1 дієслово доконаного виду накласти кайдани закува́ти 2 дієслово доконаного виду про зозулю Орфографічний словник української мови
- закувати — ЗАКО́ВУВАТИ (у кайдани і т. ін.), КУВА́ТИ, СКО́ВУВАТИ, ЗАБИВА́ТИ. — Док.: закува́ти, заку́ти, скува́ти, заби́ти. Коли його заковували в кайдани, щоб везти на суд аж у губернію, то скували подвійні ланцюги, як на велетня (Ю. Словник синонімів української мови
- закувати — Закува́ти, -кую́, -кує́ш; закува́в, -ва́ла; заку́й, -ку́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- закувати — ЗАКУВА́ТИ¹ див. зако́вувати. ЗАКУВА́ТИ², ую́, ує́ш, док. Почати кувати (про зозулю). Закувала зозуленька В зеленому гаї, Заплакал дівчинонька — Дружини немає (Шевч., II, 1952 124). ◊ Зозу́ля закуй́ по кому, етн. — хтось помре. Словник української мови в 11 томах
- закувати — Закува́ти см. заковувати. Словник української мови Грінченка