1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зализувати

зали́зувати

-ую, -уєш, недок., зализати, -ижу, -ижеш, док., перех.

1》 Лижучи язиком (рану), очищати, сприяти загоєнню.

2》 розм. Пригладжувати язиком (шерсть).

|| перен. Дуже гладенько зачісувати (волосся).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зализувати — зали́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зализувати — Зали́зувати, -ли́зую, -ли́зуєш; зализа́ти, -лижу́, -ли́жеш, -ли́жуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. зализувати — ЗАЛИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАЛИЗА́ТИ, ижу́, и́жеш, док., перех. 1. Лижучи язиком (рану), очищати, сприяти загоєнню. Блукав [Іван] по лісі, поміж камінням, в заломах, як ведмідь, що зализує рани, і навіть голод не міг прогнати його в село (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  4. зализувати — Зализувати, -зую, -єш сов. в. заливати, -жу, -жеш, гл. Зализывать, зализать. Чуб. І. 122. Як корова зализала. Ном. № 11202. Укусивши, не залижеш. Ном. № 4126. Словник української мови Грінченка