залишати

залиша́ти

-аю, -аєш, недок., залишити, -ишу, -ишиш, док., перех.

1》 Вирушаючи звідкись або кудись, не брати з собою кого-, що-небудь.

|| Вирушаючи звідкись, класти, поміщати щось де-небудь для когось.

2》 Віддавати, передавати у чиє-небудь користування, закріплювати за ким-, чим-небудь щось. Залишати в спадщину.

3》 Бути причиною появи, виникнення чого-небудь, спричиняти щось.

4》 Відкладати, зберігати щось для кого-, чого-небудь.

|| Не змінювати, зберігати в попередньому стані, положенні.

5》 Пропонувати кому-небудь або примушувати когось затриматися десь, не полишати якого-небудь місця і т. ін.

|| Затримувати на якій-небудь посаді; не звільняти з якоїсь посади.

6》 Іти, вирушати звідкись, покидати кого-, що-небудь.

|| Звільнятися з посади, йти з установи і т. ін.

|| Розлучатися з ким-небудь, позбавляти когось своєї уваги, любові, турботи і т. ін.

|| перен. Зникати, вичерпуватися (про силу, почуття і т. ін.).

Залишати за собою (позаду) — а) рухаючись уперед, віддалятися від кого-, чого-небудь; б) випереджати, перевершувати. **

Залишати на другому плані — вважати що-небудь другорядним, неосновним.

7》 також з інфін. Переставати, припиняти щось робити.

|| Припиняючи яке-небудь заняття, відходити від знаряддя, предмета дії.

|| перен. Відмовлятися від чого-небудь, забувати про щось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залишати — Часто думають, що слова залишати і покидати є абсолютні синоніми, а тому до них, мовляв, можна вдаватися довільно. Але то не так. Коли мовиться, що хтось надовго або й назовсім від’їздить чи відходить від когось, чогось... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. залишати — залиша́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. залишати — Зоставляти, не брати з собою; (у спадок) лишати, віддавати, відписувати, передавати; (сліди) лишати; (на потім) відкладати; (на посаді) затримувати, не звільняти з; (місто) покидати, з. опускати; (думку) закидати, відкидати, викидати з голови; (не чіпати) не рухати. Словник синонімів Караванського
  4. залишати — Залишати й покидати Часто думають, що слова залишати й покидати є абсолютні синоніми, між якими нема різниці, а тому, мовляв, до них можна вдаватись довільно; ба навіть спостерігаємо, як дієслово залишати, іноді на шкоду стилю викладу... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  5. залишати — залиша́ти (зоставля́ти, лиша́ти) / залиши́ти (зоста́вити, лиши́ти) в ду́рнях кого. Ошукувати, перехитрювати кого-небудь, ставлячи його в незручне, смішне становище. Фразеологічний словник української мови
  6. залишати — ВИБУВА́ТИ (звільнятись із посади, іти з установи, вирушаючи звідкілясь, переставати там жити, перебувати), ЗАЛИША́ТИ, ПОКИДА́ТИ, ВИХО́ДИТИ, ВИЇЖДЖА́ТИ, ВИЇЗДИ́ТИ. — Док.: ви́бути, зали́ши́ти, поки́нути, ви́йти, ви́їхати. Словник синонімів української мови
  7. залишати — ЗАЛИША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАЛИШИ́ТИ, ишу́ и́шиш, док., перех. 1. Вирушаючи звідкись або кудись, не брати з собою кого-, що-небудь. Словник української мови в 11 томах
  8. залишати — Залиша́ти, -ша́ю, -єш сов. в. залиши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Оставлять, оставить, покидать, покинуть. А тепер я чумачина, дак ти мене й залишила. Лавр. 70. Ніхто не залишить свого кохання. МВ. ІІ. 158. Дівчинонька мила перш мене любила, тепер залишила. Чуб. V. 168. Словник української мови Грінченка