1. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича

залишати

Залишати й покидати

Часто думають, що слова залишати й покидати є абсолютні синоніми, між якими нема різниці, а тому, мовляв, до них можна вдаватись довільно; ба навіть спостерігаємо, як дієслово залишати, іноді на шкоду стилю викладу, майже витиснуло покидати, яке стало траплятися в нас дуже рідко.

Візьмімо фрази з газетного повідомлення: «Радянські кораблі, залишаючи гостинні береги Куби, лишили по собі добру пам’ять», — і з уст: «Він залишив її саму з малою дитиною». Не кажучи про те, що замість слова пам’ять у першій фразі краще було б поставити слова згадки, спогади, спомини, ми відчуваємо якусь неприродність у використанні дієслова залишати. Коли мовиться, що хтось надовго або й зовсім від’їздить чи відходить від когось або чогось, тоді треба ставити дієслово покидати: «Постій, постій, козаче, твоя дівчина плаче, як ти мене покидаєш, — тільки подумай!» (народна пісня); «Під гаєм хтось огонь покинув» (Л. Глібов). А коли йдеться про почуття або речі, що лишаються після когось, або в значенні «бажаючи припинити, урвати щось», тоді слушне буде дієслово залишати: «Ніхто не залишить свого кохання» (Марко Вовчок); «Він залишив дітям велику спадщину» (Словник за редакцією А. Кримського); «Не хотіла б я тебе вразити, сестро, та, бачу, прийдеться розмову залишити» (Леся Українка).

Тим-то в першій помилковій фразі треба було написати: «Радянські кораблі, покидаючи гостинні береги Куби...», — а в другій сказати: «Він покинув її саму...».

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залишати — Часто думають, що слова залишати і покидати є абсолютні синоніми, а тому до них, мовляв, можна вдаватися довільно. Але то не так. Коли мовиться, що хтось надовго або й назовсім від’їздить чи відходить від когось, чогось... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. залишати — залиша́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. залишати — Зоставляти, не брати з собою; (у спадок) лишати, віддавати, відписувати, передавати; (сліди) лишати; (на потім) відкладати; (на посаді) затримувати, не звільняти з; (місто) покидати, з. опускати; (думку) закидати, відкидати, викидати з голови; (не чіпати) не рухати. Словник синонімів Караванського
  4. залишати — -аю, -аєш, недок., залишити, -ишу, -ишиш, док., перех. 1》 Вирушаючи звідкись або кудись, не брати з собою кого-, що-небудь. || Вирушаючи звідкись, класти, поміщати щось де-небудь для когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. залишати — залиша́ти (зоставля́ти, лиша́ти) / залиши́ти (зоста́вити, лиши́ти) в ду́рнях кого. Ошукувати, перехитрювати кого-небудь, ставлячи його в незручне, смішне становище. Фразеологічний словник української мови
  6. залишати — ВИБУВА́ТИ (звільнятись із посади, іти з установи, вирушаючи звідкілясь, переставати там жити, перебувати), ЗАЛИША́ТИ, ПОКИДА́ТИ, ВИХО́ДИТИ, ВИЇЖДЖА́ТИ, ВИЇЗДИ́ТИ. — Док.: ви́бути, зали́ши́ти, поки́нути, ви́йти, ви́їхати. Словник синонімів української мови
  7. залишати — ЗАЛИША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАЛИШИ́ТИ, ишу́ и́шиш, док., перех. 1. Вирушаючи звідкись або кудись, не брати з собою кого-, що-небудь. Словник української мови в 11 томах
  8. залишати — Залиша́ти, -ша́ю, -єш сов. в. залиши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Оставлять, оставить, покидать, покинуть. А тепер я чумачина, дак ти мене й залишила. Лавр. 70. Ніхто не залишить свого кохання. МВ. ІІ. 158. Дівчинонька мила перш мене любила, тепер залишила. Чуб. V. 168. Словник української мови Грінченка