заломлювати
зало́млювати
-юю, -юєш, недок., заломити, -омлю, -омиш; мн. заломлять; док.
1》 перех. Те саме, що заламувати 1).
2》 перех., перен., розм. Те саме, що покоряти 2).
3》 перех., фіз. Змінювати напрям руху світлових, звукових та інших хвиль за переходу їх з одного середовища в інше.
4》 тільки док., неперех., безос. Почати ломити (про біль, ломоту).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заломлювати — зало́млювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- заломлювати — див. ламати Словник синонімів Вусика
- заломлювати — Зало́млювати, -млюю, -млюєш; заломи́ти, -млю́, -ло́миш і зала́мувати, залама́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- заломлювати — ЗАЛО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАЛОМИ́ТИ, омлю́, о́миш; мн. зало́млять; док. 1. перех. Те саме, що зала́мувати 1. *Образно. Похмурніла дівчина, заломивши стрільчасті чорні брови (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 262). Словник української мови в 11 томах