заляскотіти
заляскоті́ти
-очу, -отиш і заляскотати, -очу, -очеш, док.
1》 Підсил. до заляскати.
|| безос.
2》 розм.Швидко заговорити; зацокотіти.
|| Заспівати дзвінко, з частими переливами в голосі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заляскотіти — заляскоті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- заляскотіти — ЗАЛЯСКОТІ́ТИ¹, очу́, оти́ш, ЗАЛЯСКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док. Почати ляскотіти (див. ляскоті́ти¹), ляскотати. Рясно заляскотіли оплески в класі: – Ще! Ще! Ой, як же ловко, ловко! (С. Словник української мови у 20 томах
- заляскотіти — ЗАЛЯСКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ЗАЛЯСКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док. 1. Підсил. до заляскати; // безос. Та ось загуло, заляскотіло в ушах: місток! Знайомий Галині місток — близько вже зовсім (Крот., Сини.., 1948, 40). 2. розм. Швидко заговорити; зацокотіти. Словник української мови в 11 томах
- заляскотіти — Заляскотіти, -кочу, -тиш гл. 1) Учащенно захлопать, защелкать. 2) Быстро заговорить; чаще: закричать рѣзкимъ голосомъ. Як заверещить, заляскотить на мене. Г. Барв. 300. Словник української мови Грінченка