заманливий

зама́нливий

-а, -е.

Який чимось приваблює, обіцяє що-небудь приємне.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заманливий — зама́нливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. заманливий — СПОКУ́СЛИВИЙ (який спокушає, непереборно манить до себе), ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ЗНАДЛИ́ВИЙ, ЗНА́ДНИЙ, ПРИВА́БЛИВИЙ, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ, МАНЛИ́ВИЙ, ЗМА́НЛИ́ВИЙ, ЗАМА́НЛИВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ, ПОВА́БНИЙ, ЗАЛА́СНИЙ розм., ЛА́КОМИЙ розм. Словник синонімів української мови
  3. заманливий — ЗАМА́НЛИВИЙ, а, е. Який чимось приваблює, обіцяє що-небудь приємне. Багато порад, побажань і напучувань наслухалась тоді дівчинка. Словник української мови в 11 томах