замовець

замо́вець

-вця, ч.

Той, хто замовляє (у 1 знач.) що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замовець — замо́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. замовець — див. чародій Словник синонімів Вусика
  3. замовець — ЗАМО́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто замовляє (у 1 знач.) що-небудь. — Років двадцять, як кинув чоботарювати [Макар Сидорович], всіх своїх замовців розгубив (Руд., Вітер.. Словник української мови в 11 томах