замовчування

замо́вчування

-я, с.

1》 Дія за знач. замовчувати.

2》 У програмуванні – угода про характеристику мовного об'єкта або виконувану дію за відсутності їх явного опису.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замовчування — замо́вчування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. замовчування — ЗАМО́ВЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. замо́вчувати. Зі «старими» він старався порозумітися з допомогою підлещувань, замовчування їхніх помилок (Фр. Словник української мови в 11 томах