замотати
замота́ти
I див. замотувати.
II -аю, -аєш, док., чим.
Почати мотати чим-небудь, рухати з боку на бік, згори вниз.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- замотати — замота́ти 1 дієслово доконаного виду закрутити; загорнути; привласнити замота́ти 2 дієслово доконаного виду почати мотати Орфографічний словник української мови
- замотати — ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ) чим, у що (покривати чим-небудь кругом, з усіх боків), ЗАГОРТА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ОБМО́ТУВАТИ, ЗАМО́ТУВАТИ, ЗАВИВА́ТИ, УГОРТА́ТИ (ВГОРТА́ТИ), ВМО́ТУВАТИ (УМО́ТУВАТИ), ОБЕРТА́ТИ рідше, ТУШКУВА́ТИ рідше, ОБКЛАДА́ТИ чим, рідше... Словник синонімів української мови
- замотати — ЗАМОТА́ТИ¹ див. замо́тувати. ЗАМОТА́ТИ², а́ю, а́єш, док., чим. Почати мотати чим-небудь, рухати з боку на бік, згори вниз. — Бодай той подавивсь, хто таку мудрацію мені втяв!.. — замотав руками наш Пістряк (Кв.-Осн., II, 1956, 163); Люди обжались. Словник української мови в 11 томах
- замотати — Замота́ти, -ся см. замотувати, -ся. Словник української мови Грінченка