заміс

замі́с

-у, ч.

1》 спец. Те саме, що замішування I.

2》 Маса, утворювана під час замішування чого-небудь.

|| Місце, де замішують глину.

На заміс — уживається на означення певної кількості борошна, потрібного для замішування однієї порції тіста.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заміс — замі́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. заміс — кру́то замі́с міси́ти. Суворо, жорстоко діяти; вживати рішучих заходів. — Я змушений буду про його попередні вчинки сьогодні ж повідомити Наливайка. — Ох, пане… Як круто заміс місите. Викликали-сте на рівну розмову, а погрожуєте підступами? (Іван Ле). Фразеологічний словник української мови
  3. заміс — ЗАМІ́С, у, ч. 1. спец. Те саме, що замі́шування¹. У хлібопекарській промисловості майже повністю механізовано процеси борошнопросіювання, замісу тіста і вивантаження його з діж (Наука.., 7, 1956, 10). 2. Маса, утворювана при замішуванні чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
  4. заміс — Заміс, -су м. Количество взятой муки, глины и т. п. для замѣшиванья. Дає жінці борошно на заміс. Мнж. 132. Словник української мови Грінченка