заміс
ЗАМІ́С, у, ч.
1. спец. Те саме, що замі́шування¹.
У хлібопекарській промисловості майже повністю механізовано процеси борошнопросіювання, замісу тіста і вивантаження його з діж (Наука.., 7, 1956, 10).
2. Маса, утворювана при замішуванні чого-небудь.
На виліплених до половини стінах копирсалися мурувальники. Вони добирали останні вальки глиняного замісу (Добр., Тече річка.., 1961, 212);
Могутні валки перелопачують заміс апатитового концентрату з сірчаною кислотою (Рад. Укр., 2.VI 1962, 3);
// Місце, до замішують глину.
Кілька жінок лінькувато місять глину в замісі, щоб дірки в стінах потім нею обвальковувати (Гончар, Тронка, 1963, 320).
На замі́с — уживається на означення певної кількості борошна, потрібного для замішування однієї порції тіста.
[Сидір:] Може б ти зарятував мене [борошном]? [Данило:] У самого зосталось на один тільки заміс (Кроп., IV, 1959, 264).
Значення в інших словниках
- заміс — замі́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- заміс — -у, ч. 1》 спец. Те саме, що замішування I. 2》 Маса, утворювана під час замішування чого-небудь. || Місце, де замішують глину. На заміс — уживається на означення певної кількості борошна, потрібного для замішування однієї порції тіста. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заміс — кру́то замі́с міси́ти. Суворо, жорстоко діяти; вживати рішучих заходів. — Я змушений буду про його попередні вчинки сьогодні ж повідомити Наливайка. — Ох, пане… Як круто заміс місите. Викликали-сте на рівну розмову, а погрожуєте підступами? (Іван Ле). Фразеологічний словник української мови
- заміс — Заміс, -су м. Количество взятой муки, глины и т. п. для замѣшиванья. Дає жінці борошно на заміс. Мнж. 132. Словник української мови Грінченка