1. Великий тлумачний словник сучасної мови

занудити

зану́дити

-уджу, -удиш, док., перех. і неперех.

1》 заст. Навіяти на кого-небудь нудьгу, тугу.

2》 безос. Почати нудити (про фізіологічний стан).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. занудити — зану́ди́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. занудити — ну́ди́ти / зану́ди́ти (бі́лим) сві́том. 1. Перебувати в стані апатії, знемагати від бездіяльності; нудьгувати. Сидиш та світом нудиш (Укр.. присл..); — Що робити? Як бути? Нуджу світом. То в цей куток загляну, то в той (А. Фразеологічний словник української мови
  3. занудити — НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  4. занудити — Зану́дити, -ну́джу, -диш, -дять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. занудити — Зану́ди́ти, -джу́, -диш гл. 1) Навести тоску, скуку. Вона в мене не полуднала, тілько мені та занудили. Мет. 290. Се ти себе, занудиш, дитино моя. Г. Барв. 197. 2) безл. Затошнить. Занудило коло серця. Шевч. 68. Словник української мови Грінченка