запевнений

запе́внений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до запевнити.

|| запевнено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запевнений — запе́внений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. запевнений — Запе́внений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. запевнений — ЗАПЕ́ВНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запе́внити; // запе́внено, безос. присудк. сл. Їм [опришкам] було обіцяно нагороду і запевнено їх, що пани для них більше не страшні (Гжицький, Опришки, 1962, 226). Словник української мови в 11 томах