запевнений
запе́внений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до запевнити.
|| запевнено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запевнений — запе́внений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- запевнений — Запе́внений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- запевнений — ЗАПЕ́ВНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запе́внити; // запе́внено, безос. присудк. сл. Їм [опришкам] було обіцяно нагороду і запевнено їх, що пани для них більше не страшні (Гжицький, Опришки, 1962, 226). Словник української мови в 11 томах