1. Словник української мови в 11 томах

запевнений

ЗАПЕ́ВНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запе́внити;

// запе́внено, безос. присудк. сл.

Їм [опришкам] було обіцяно нагороду і запевнено їх, що пани для них більше не страшні (Гжицький, Опришки, 1962, 226).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запевнений — запе́внений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. запевнений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до запевнити. || запевнено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. запевнений — Запе́внений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)