запевнення

ЗАПЕ́ВНЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. запе́внити 1.

Найчастішою темою для розмов були обопільні запевнення, що вони страшенно кохають одно одного (Крим., А. Лаговський, І, II, 1905, 202).

2. Твердження, висловлене з метою переконати кого-небудь у чомусь.

Ще трапляються етнографи, які виступають із цілком хибним запевненням, ніби справжнім носієм національної культури є тільки село (Рильський, III, 1956, 162);

// Усна або письмова заява, що містить у собі зобов’язання або намір виконати, здійснити що-небудь.

Ніхто не повинен стати до роботи, доки адміністрація.. не дасть запевнення, що за страйк нікого не віддадуть до рук поліції, нікого не звільнять (Панч, Синів.., 1959, 69);

Хмельницькому вдалося знову дістати запевнення кримського хана про допомогу в разі нападу поляків (Іст. УРСР, І, 1953, 246).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запевнення — запе́внення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. запевнення — [запеўнеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  3. запевнення — -я, с. 1》 Дія за знач. запевнити 1). 2》 Твердження, висловлене з метою переконати кого-небудь у чомусь. || Усна або письмова заява, що містить зобов'язання або намір виконати, здійснити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. запевнення — ГАРА́НТІЯ (умови, що забезпечують успіх чого-небудь; зобов'язання в чому-небудь), ЗАПЕ́ВНЕННЯ, ЗАПОРУ́КА, ПОРУ́КА, ЗАРУ́КА розм., ПОРУ́ЧНИЦТВО розм.; РЕ́ВЕРС книжн. (письмова). Видавництво краще було б вести на товариські гроші,.. Словник синонімів української мови
  5. запевнення — Запе́внення, -ння; -пе́внення, -пе́внень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. запевнення — рос. заверение скріплена печаткою і підписом або усна обіцянка виконати певну роботу. Eкономічна енциклопедія