запевнення
запе́внення
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запевнення — [запеўнеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
- запевнення — -я, с. 1》 Дія за знач. запевнити 1). 2》 Твердження, висловлене з метою переконати кого-небудь у чомусь. || Усна або письмова заява, що містить зобов'язання або намір виконати, здійснити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запевнення — ГАРА́НТІЯ (умови, що забезпечують успіх чого-небудь; зобов'язання в чому-небудь), ЗАПЕ́ВНЕННЯ, ЗАПОРУ́КА, ПОРУ́КА, ЗАРУ́КА розм., ПОРУ́ЧНИЦТВО розм.; РЕ́ВЕРС книжн. (письмова). Видавництво краще було б вести на товариські гроші,.. Словник синонімів української мови
- запевнення — Запе́внення, -ння; -пе́внення, -пе́внень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- запевнення — ЗАПЕ́ВНЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. запе́внити 1. Найчастішою темою для розмов були обопільні запевнення, що вони страшенно кохають одно одного (Крим., А. Лаговський, І, II, 1905, 202). 2. Твердження, висловлене з метою переконати кого-небудь у чомусь. Словник української мови в 11 томах
- запевнення — рос. заверение скріплена печаткою і підписом або усна обіцянка виконати певну роботу. Eкономічна енциклопедія