запертий

запе́ртий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до заперти I.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запертий — запе́ртий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. запертий — запе́ртий зачинений (ст): Тікати не було куди... Двері заперті, вікно заткане коцом, скрізь голі стіни, ніде ані куточка, ні щілиночки, щоб заховатись від напасті! (Керницький) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. запертий — ЗАПЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запе́рти¹. Двері були заперті на засув (Н.-Лев., II, 1956, 327); Запертий в облозі Вишневецький вже доїдав щурів (Кач., II, 1958, 455); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах