запертий
запе́ртий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до заперти I.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запертий — запе́ртий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- запертий — запе́ртий зачинений (ст): Тікати не було куди... Двері заперті, вікно заткане коцом, скрізь голі стіни, ніде ані куточка, ні щілиночки, щоб заховатись від напасті! (Керницький) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- запертий — ЗАПЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запе́рти¹. Двері були заперті на засув (Н.-Лев., II, 1956, 327); Запертий в облозі Вишневецький вже доїдав щурів (Кач., II, 1958, 455); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах