запис

за́пис

-у, ч.

1》 Дія за знач. записувати 1), 2).

Ксерографічний запис — запис, що здійснюється на поверхні, покритій шаром напівпровідника, який змінює свій потенціал під дією світла.

Лазерний запис — запис, який здійснюється за допомогою лазерного променя.

Магнітний запис — запис даних шляхом вибіркового намагнічування (перемагнічування) шару магнітного носія.

Термічний запис — запис, що здійснюється шляхом нагрівання елемента бланка, виготовленого зі спеціального термочутливого паперу.

Ферографічний запис — запис, який здійснюється електричним сигналом шляхом розподілу магнітних полів на поверхні магнітного матеріалу.

Фотографічний запис — запис, що здійснюється на фотоматеріалі, поверхня якого забарвлюється під дією променистої енергії.

2》 Те, що становить письмовий виклад або результат записування чого-небудь на плівці, пластинці.

|| тільки мн. Папери із записаними на них чиїми-небудь спостереженнями, думками, зауваженнями і т. ін.

|| Плівка, пластинка із записаними на ній мелодіями і т. ін.

3》 У системах обробки інформації: а) група взаємопов'язаних полів інформації, які розглядаються прикладною програмою як одне ціле; б) одиниця обміну даними між програмою та зовнішньою пам'яттю.

4》 У мовах програмування – агрегат, складові якого (поля) можуть мати ім'я і різні атрибути.

Логічний запис — конструкція даних, що використовується у межах логічної організації даних.

5》 розм., заст. Назва деяких офіційних документів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запис — за́пис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. запис — [запиес] -су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
  3. запис — Логічно цілісний набір інформації у зовнішній пам'яті комп'ютера, напр., рядок тексту, команда програми, дані для опису певного об'єкта; множина записів утворює файл. Універсальний словник-енциклопедія
  4. запис — ЗА́ПИСИ мн. (ЗА́ПИС одн.) (щось зафіксоване, занотоване на папері для пам'яті), НОТА́ТКИ мн. (НОТА́ТКА одн.), ЗАМІ́ТКИ мн. (ЗАМІ́ТКА одн.), ПОМІ́ТКИ мн. (ПОМІ́ТКА одн.). Професор перегортав її, читав якісь записи, зроблені олівцем на полях (В. Словник синонімів української мови
  5. запис — За́пис, -су; за́писи, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. запис — ЗА́ПИС, у, ч. 1. Дія за знач. запи́сувати 1, 2. Лисенко.. доклав великих зусиль, щоб зафіксувати і зберегти для наступних поколінь історичні пісні та думи. Він виробив цілу програму їх відбору, запису та опрацювання (Нар. тв. та етн. Словник української мови в 11 томах
  7. запис — рос. запись письмова фіксація державних актів, операцій, угод, бухгалтерських проводок, зміни в рахунках. Eкономічна енциклопедія
  8. запис — Запис, -су м. Запись. Ном., стр. 283, № 890. На останці не стало шкури на запис (грішників записувати) і почали ті два чорти зубами ростягати тую шкуру. Грин. II. 154. Словник української мови Грінченка