запис

Значення в інших словниках

1. запис — за́пис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. запис — -у, ч. 1》 Дія за знач. записувати 1), 2). Ксерографічний запис — запис, що здійснюється на поверхні, покритій шаром напівпровідника, який змінює свій потенціал під дією світла. Лазерний запис — запис, який здійснюється за допомогою лазерного променя. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. запис — Логічно цілісний набір інформації у зовнішній пам'яті комп'ютера, напр., рядок тексту, команда програми, дані для опису певного об'єкта; множина записів утворює файл. Універсальний словник-енциклопедія
4. запис — ЗА́ПИСИ мн. (ЗА́ПИС одн.) (щось зафіксоване, занотоване на папері для пам'яті), НОТА́ТКИ мн. (НОТА́ТКА одн.), ЗАМІ́ТКИ мн. (ЗАМІ́ТКА одн.), ПОМІ́ТКИ мн. (ПОМІ́ТКА одн.). Професор перегортав її, читав якісь записи, зроблені олівцем на полях (В. Словник синонімів української мови
5. запис — За́пис, -су; за́писи, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. запис — ЗА́ПИС, у, ч. 1. Дія за знач. запи́сувати 1, 2. Лисенко.. доклав великих зусиль, щоб зафіксувати і зберегти для наступних поколінь історичні пісні та думи. Він виробив цілу програму їх відбору, запису та опрацювання (Нар. тв. та етн. Словник української мови в 11 томах
7. запис — рос. запись письмова фіксація державних актів, операцій, угод, бухгалтерських проводок, зміни в рахунках. Eкономічна енциклопедія
8. запис — Запис, -су м. Запись. Ном., стр. 283, № 890. На останці не стало шкури на запис (грішників записувати) і почали ті два чорти зубами ростягати тую шкуру. Грин. II. 154. Словник української мови Грінченка