запитливо
запи́тливо
Присл. до запитливий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запитливо — запи́тливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- запитливо — ЗАПИ́ТЛИВО. Присл. до запи́тливий. Катря не добрала зразу, про що це мова. Запитливо глянула на Мороза (Головко, II, 1957, 383); Сашко підбіг і зупинився перед Григорієм Івановичем, дивлячись на нього запитливо: він чекав наказу або якогось напучення (Смолич, V, 1959, 698). Словник української мови в 11 томах