заповіданий
запові́даний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до заповідати.
|| заповідано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заповіданий — запові́даний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- заповіданий — Заборонений Словник застарілих та маловживаних слів
- заповіданий — ЗАПОВІ́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заповіда́ти. Заповідаючи майно державним органам або громадським організаціям, заповідач має зазначити певну мету, на яку повинно бути використане заповідане майно (Цив. Словник української мови в 11 томах