1. Великий тлумачний словник сучасної мови

запозичений

запози́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до запозичити.

|| запозичено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запозичений — [запозичеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. запозичений — запози́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. запозичений — Запози́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. запозичений — ЗАПОЗИ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запози́чити. Мариня під рукою Василюшки не тільки навчилася розпізнавати гатунки кави, але й мала «свій», запозичений від самої графині, рецепт готування цього питва (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах