запоратися
запо́ратися
-аюся, -аєшся, док., розм.
1》 Почати поратися.
2》 з інфін. Почати що-небудь робити.
3》 Пораючись, цілком поринути в роботу; заклопотатися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запоратися — запо́ратися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- запоратися — ЗАПО́РАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. 1. Почати поратися. Коли за Тоською ляпнули двері, Кесар жваво запорався у квартирі (Збан., Курил. о-ви, 1963, 33). 2. з інфін. Почати що-небудь робити. Словник української мови в 11 томах
- запоратися — Запо́ратися, -раюся, -єшся гл. Засуетиться, захлопотаться. Запоралася коло печі, що й не вгледіла, як собака м'ясо вхопила. Словник української мови Грінченка