запоратися
ЗАПО́РАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.
1. Почати поратися.
Коли за Тоською ляпнули двері, Кесар жваво запорався у квартирі (Збан., Курил. о-ви, 1963, 33).
2. з інфін. Почати що-небудь робити.
Сплакнувши тут же у Янчихи, Мокрина побігла до хати і запоралась обід готувати (Козл., Ю. Крук, 1950, 152).
3. Пораючись, цілком поринути в роботу; заклопотатися.
Запоралася коло печі, що й не вгледіла, як собака м’ясо вхопила (Сл. Гр.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запоратися — -аюся, -аєшся, док., розм. 1》 Почати поратися. 2》 з інфін. Почати що-небудь робити. 3》 Пораючись, цілком поринути в роботу; заклопотатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запоратися — запо́ратися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- запоратися — Запо́ратися, -раюся, -єшся гл. Засуетиться, захлопотаться. Запоралася коло печі, що й не вгледіла, як собака м'ясо вхопила. Словник української мови Грінченка