запотілий
запоті́лий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до запотіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запотілий — див. мокрий Словник синонімів Вусика
- запотілий — запоті́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- запотілий — ЗАПОТІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до запоті́ти. — Добрий день панству! — додав [каштан], обертаючися до товариства, хоч не міг нікого розпізнати через запотілі окуляри (Фр., VI, 1951, 409); Підлітки пообліплювали всі вікна, .. Словник української мови в 11 томах