запоєм
запо́єм
присл.
Не відриваючись, із захопленням, надміру. Пити запоєм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запоєм — запо́єм прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- запоєм — ЗАПО́ЄМ, присл. Не відриваючись, із захопленням, надміру. Працював я, по більшості, безалаберно, запоєм, часом по кілька днів і ночей підряд (Вас., IV, 1960, 59); Читав він запоєм, ..читав усе, що потрапляло до рук (Донч., II, 1956, 81). Пи́ти запо́єм див. пи́ти. Словник української мови в 11 томах