заправа

Значення в інших словниках

1. заправа — запра́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. заправа — ЗАПРА́ВА, и, ж. Те, чим заправляють їжу. Заправи для салатів готують з олії, оцту, солі, цукру, меленого перцю (Технол. пригот. їжі, 1957, 124). Словник української мови в 11 томах
3. заправа — Заправа, -ви ж. 1) Запросъ (при пропродажѣ). 2) Начинаніе, приготовленіе къ чему, матеріалъ для чего-либо приготовленный. Пропала вся заправа! Черном. І вже! шкода й заправи! Лебед. у. 3) Приправа. Словник української мови Грінченка