1. Великий тлумачний словник сучасної мови

запустілий

запусті́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до запустіти.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запустілий — Спорожнілий, залишений, покинутий, безлюдний, занеханий, занедбаний Словник чужослів Павло Штепа
  2. запустілий — запусті́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. запустілий — ЗАПУСТІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до запусті́ти. Знайшов я город наш: стоїть запустілий, Тини поламались, садок погорів… (Щог. Словник української мови в 11 томах