запіл
запі́л
-полу, ч., розм.
Пола одежі, загорнута так, що в неї можна щось набрати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запіл — запі́л іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- запіл — У, ч. Поношеність, потертість. ◇ В запілах — поношений, потертий. Джинси в запілах. Словник сучасного українського сленгу
- запіл — Запі́л, -по́лу, в -лі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- запіл — ЗАПІ́Л, по́лу, ч., розм. Пола одежі, загорнута так, що в неї можна щось набрати. [Маруся (до Одарки):] Там тепер у волості роздають талан, твій чоловік набрав повен запіл! Ха-ха-ха!.. (Крон. Словник української мови в 11 томах
- запіл — Запіл, -по́лу м. Пола одежды, завернутая такъ, чтобы въ нее можно было что-либо положить. У запіл набрати. У заполі принести. О. 1862. І. 55. Цілісінький тиждень переносив (золото) у заполі. Кв. II. 165. Словник української мови Грінченка