зариватися
зарива́тися
I -аюся, -аєшся, недок., заритися, -июся, -иєшся, док.
Риючи заглиблення у землі, піску і т. ін. або розгрібаючи сіно, солому і т. ін., ховатися; закопуватися.
|| Забираючись під що-небудь, закриваючись чимось м'яким, пухким, ховати себе або своє обличчя.
|| Занурюватися у воду (про човен, корабель і т. ін.).
|| перен. Захоплюватися якоюсь справою, роботою і т. ін., забуваючи про все довкола.
Зариватися (заритися) носом [у землю] — падати.
II -аюся, -аєшся, недок., зарватися, -вуся, -вешся, док.
1》 розм. Діяти самовпевнено, переоцінюючи свої можливості, сили, права, не враховуючи обставин.
|| Поводити себе занадто самовпевнено, зухвало.
2》 діал. Починати сварку з ким-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зариватися — Закопуватися, ховатися; (у що) захоплюватися чим, віддаватися чому. Словник синонімів Караванського
- зариватися — див. чіплятися Словник синонімів Вусика
- зариватися — зарива́тися 1 дієслово недоконаного виду закопуватися зарива́тися 2 дієслово недоконаного виду переоцінювати свої сили; починати сварку Орфографічний словник української мови
- зариватися — Зарився в добрі, як свиня у багні. Нічого не бачить крім свого маєтку. Приповідки або українсько-народня філософія
- зариватися — ЗАРИВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ЗАРИ́ТИСЯ, и́юся, и́єшся, док. Риючи заглиблення у землі, піску і т. ін. або розгрібаючи сіно, солому і т. ін., ховатися; закопуватися. Зимує.. ропуха на суші, закопуючись у землю, під коріннями дерев тощо. Словник української мови в 11 томах